Практика без науки сліпа, 

а наука без практики мертва!

ІНСТИТУТ АУДИТУ

 

Шановні колеги!

На з'їзд Спілки аудиторів України виноситься питання «Про нову редакцію Закону України «Про аудиторську діяльність».
Пропонуємо Вашій увазі законопроект, підготовлений робочою групою Спілки аудиторів України.
Будемо вдячні за зауваження та пропозиції.

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Підготовлено робочою групою САУ 

З А К О Н  У К Р А Ї Н И 

Про аудиторську діяльність 

 

Цей Закон визначає  правові  засади  здійснення  аудиторської діяльності  в  Україні  і  спрямований  на    створення    системи незалежного  фінансового  контролю  з  метою  захисту    інтересів власників, користувачів фінансової звітності та інших зацікавлених осіб, а також підвищення довіри суспільства до фінансової звітності.

 

РОЗДІЛ  I

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Сфера дії Закону 

Положення  цього  Закону  діють  на  території   України    і поширюються  на  усі  господарюючі  суб'єкти  незалежно  від  форм власності та видів діяльності, органи державної влади і місцевого самоврядування, громадські та інші організації.

Дія  цього  Закону  не  поширюється на контрольно-ревізійну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення фінансового контролю державними органами, їх підрозділами та посадовими особами. Порядок проведення контрольно-ревізійної діяльності державними органами регулюються окремими законами.

 

Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність

Аудиторська   діяльність   у   сфері  незалежного фінансового   контролю регулюється виключно  цим  Законом.

Інші нормативно-правові акти  приймаються в порядку та на умовах, визначених цим законом.

У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере  участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

Стаття 3. Аудиторська діяльність

Аудиторська діяльність – це галузь суспільно необхідної праці у сфері фінансового контролю, яка потребує спеціальних знань, вмінь і навиків щодо організаційного і методичного забезпечення аудиту, практичного виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських і супутніх аудиту послуг.

Аудиторські та супутні аудиту послуги можуть надаватись  у  формі  аудиторських перевірок (аудиту), інших завдань з підтвердження достовірності фінансової інформації та пов'язаних з ними експертиз, консультацій  з питань бухгалтерського обліку, звітності,  оподаткування,  аналізу фінансово-господарської    діяльності    та     інших видів економіко-правового  забезпечення    підприємницької    діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудиторська діяльність, як правило, здійснюється у вигляді незалежної професійної діяльності.

Перелік супутніх аудиту послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), в тому числі у вигляді певних видів підприємницької діяльності, визначається Аудиторською палатою України.

 

Стаття 4. Аудит

Аудит -  це  перевірка  фінансової звітності, бухгалтерського обліку та іншої  інформації щодо фінансово-господарської діяльності  конкретних суб'єктів з метою визначення достовірності їх звітності, її  повноти і відповідності законодавству, іншим нормативно-правовим актам та стандартам.

Аудит здійснюється незалежними особами-аудиторами або аудиторськими фірмами, яким надається повноваження на його проведення, згідно  цього Закону та договору із замовником аудиту.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих та інших суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним    законодавством (обов'язковий аудит).

 

Стаття 5. Аудитор

Аудитором  може бути громадянин України, який має  сертифікат,  що визначає його  кваліфікаційну  придатність  на  заняття аудиторською діяльністю  на  території  України. 

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально або  створити аудиторську фірму.

На основі самозайнятості індивідуальна аудиторська діяльність може здійснюватися в якості фізичної особи – підприємця або незалежної професійної діяльності з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.  

Аудиторам дозволяється працювати по найму тільки в одній аудиторській фірмі або за договором з іншим аудитором, який індивідуально здійснює аудиторську діяльність.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою, виробничою та іншою підприємницькою діяльністю, що не виключає  їх  права надавати супутні аудиту послуги та отримувати дивіденди від акцій,  доходи від  інших  корпоративних прав та пасивні доходи у вигляді роялті, а також відсотки від здачі майна в оренду.

Аудитором не може бути особа, яка має не погашену або не зняту судимість.

Аудитор іноземної держави (аудитор з третьої країни) може здійснювати аудиторську діяльність на території України згідно міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

 

Стаття 6. Зупинення повноважень аудитора

Аудитори, які працюють на постійній основі в підприємствах, установах і організаціях поза сферою аудиторської діяльності, за винятком навчальних і наукових закладів, зобов’язані протягом п’яти днів з дня призначення на відповідну посаду письмово повідомити Аудиторську палату України щодо зупинення чинності сертифікату аудитора.

Особи, які зупинили чинність сертифікату, не мають права брати участь в роботі з’їзду  аудиторів України в якості делегатів, а також обиратися до самоврядних органів і Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Після звільнення з відповідної посади зазначені особи мають право звернутися до Аудиторської палати України з письмовою заявою щодо поновлення чинності сертифікату аудитора.

Якщо зупинення чинності сертифікату тривало не більше п’яти років, то його поновлення здійснюється автоматично. В протилежному випадку складається іспит з аудиту згідно програми, затвердженої Аудиторською палатою України. Виняток становлять особи, що не менше трьох років підряд перед поновленням чинності сертифікату аудитора виконували контрольно-ревізійні функції у сфері фінансово-господарської діяльності.

Інформація щодо осіб, які зупинили виконання повноважень аудитора, включається Аудиторською палатою України до відповідної бази даних і підлягає офіційному оприлюдненню.

Стосовно осіб, які не повідомили або не надали своєчасно інформацію про зупинення чинності сертифікату  у зв’язку з наведеними обставинами, застосовуються дисциплінарні стягнення.

 

Стаття 7. Непрактикуючий аудитор

Непрактикуючими вважаються аудитори, які не отримують протягом року будь-якого доходу від надання аудиторських послуг та з інших джерел, за винятком оплати праці в самоврядних органах аудиторів та в Комітеті суспільного нагляду, соціальних виплат, гонорарів, дивідендів від корпоративних прав, здачі власного майна в оренду, депозитних вкладів, викладацької та наукової діяльності.

Особи, які набули статусу не практикуючого аудитора, письмово повідомляють про це Аудиторську палату України протягом п’яти днів з дня набуття такого статусу.

Про поновлення статусу практикуючого аудитора відповідна особа протягом п’яти днів з дня поновлення такого статусу письмово інформує Аудиторську палату України.

Інформація щодо непрактикуючих аудиторів включається Аудиторською палатою України до відповідної бази даних і підлягає офіційному оприлюдненню.

Стосовно осіб, які не повідомили або не надали своєчасно інформацію про набуття статусу не практикуючого аудитора або поновлення статусу практикуючого аудитора, застосовуються дисциплінарні стягнення.

Не практикуючі аудитори мають право брати участь в роботі з’їзду аудиторів України з правом вирішального голосу, бути обраними до самоврядних органів та Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а також виконувати інші функції згідно цього Закону.

 

Стаття 8. Аудиторська фірма

Аудиторська фірма – це організація, яка займається виключно наданням аудиторських та супутніх аудиту послуг.

Аудиторська фірма повинна мати індивідуальну назву. Повна назва  аудиторської фірми має містити такі реквізити: «Аудиторська фірма «Назва» у формі (зазначається організаційно-правова форма).

Використання аудиторськими фірмами України назви інших аудиторських фірм, в тому числі зарубіжних забороняється.

В своїх офіційних документах аудиторські фірми мають право зазначати про належність до саморегулівної організації аудиторів.

Аудиторські фірми можуть  створюватися  на  основі  будь-яких форм власності та організаційно-правових форм.

Загальний розмір частки засновників  (учасників,  акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами,  у  статутному  капіталі  не може перевищувати 30 відсотків.

Аудиторській фірмі  дозволяється  здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор і така фірма внесена до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності.

Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Керівнику аудиторської фірми забороняється на умовах сумісництва працювати в іншій аудиторській фірмі або в аудитора, який займається аудиторською діяльністю індивідуально.

Аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально, мають право укладати договори щодо спільного проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Порядок укладання таких договорів визначається Аудиторською палатою України

В аспекті цього Закону до аудиторської фірми прирівнюються аудитори, які в установленому порядку використовують найману працю інших аудиторів.

Аудиторські фірми іноземних держав (аудиторські фірми з третіх країн) можуть здійснювати аудиторську діяльність на території України, згідно міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України  або на підставі відповідного закону.

Дозвіл на відкриття на території України представництв аудиторських фірм іноземних держав надається в установленому порядку за наявності позитивного висновку Аудиторської палати України.

 

Стаття 9. Аудиторський висновок та інші офіційні документи 

Аудиторський висновок – це офіційний документ,  засвідчений підписом  та  печаткою  аудитора  (аудиторської    фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі обґрунтовану оцінку фінансової звітності щодо її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству, нормативно-правовим актам та стандартам.

В аудиторському висновку викладається незалежна думка аудитора щодо суттєвих аспектів бухгалтерської (фінансової) звітності або іншої інформації з посиланням на достатні і прийнятні докази, отримані в результаті відповідних процедур та аналізу необхідного обсягу інформації, в тому числі документів, що становлять комерційну таємницю.

Суттєвість інформації бухгалтерської (фінансової) звітності визначається відповідно до стандартів аудиту з врахуванням концептуальної основи, яка використовується при складанні цієї звітності результат визначення суттєвості відображається в договорі на проведення аудиту або в іншому документі, що підлягає погодженню замовником аудиту. 

Порядок складання аудиторського висновку визначається Аудиторською палатою України на підставі цього Закону, інших нормативно – правових актів та міжнародних стандартів аудиту.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть  надаватись усно  або  письмово  з  оформленням  довідки  та  інших  офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді  експертиз  оформляються експертним висновком або актом.

Аудиторський  звіт  аудитора  іноземної    держави    при офіційному його поданні установі, організації  або іншому суб'єкту України підлягає підтвердженню  аудитором  України, якщо інше не встановлено міжнародним договором згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України

Спростування аудиторського висновку повністю або частково здійснюється за рішенням Дисциплінарного суду аудиторів України або господарського суду чи іншого суду, який законодавством уповноважений розглядати такі справи.

 

Стаття 10. Аудиторські докази

В якості доказів при підготовці висновку та інших офіційних документів аудитор може використовувати будь-яку належну і допустиму інформацію, яка свідчить про наявність або відсутність викривлень фінансової звітності.

Належною вважається інформація, яка має відношення до предмету аудиторської перевірки та надання інших аудиторських послуг і за своїм змістом спроможна свідчити про стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності і бути аргументом в процесі оцінки стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності, встановлювати, обґрунтовувати чи спростовувати обставини щодо наявності або відсутності викривлень фінансової звітності.

Допустимою вважається інформація, яка отримана аудитором з дотриманням встановленого порядку від повноважного суб’єкта з відомого, перевіреного та не забороненого законодавством джерела.

Докази та офіційна оцінка фінансової інформації, отриманої аудитором на підставі аналізу вірогідних взаємозв’язків не повинні ґрунтуватися на припущеннях.

Ніякі докази для аудитора не мають наперед встановленої сили.

Оцінка доказів аудитором здійснюється на основі внутрішнього переконання з дотриманням професійного скептицизму, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всієї інформації, яка може вказувати на можливі викривлення фінансової звітності внаслідок помилки або шахрайства.

 

Стаття 11. Професійна таємниця аудитора

Професійна таємниця аудитора включає будь-яку інформацію, отриману аудитором на засадах довіри від замовників та інших осіб у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків.

Не становлять професійну таємницю інформація наступного змісту:

1) Про укладання договору на проведення обов’язкового аудиту

2)  Про розмір винагороди за аудиторські послуги

3) Оприлюднена замовником аудиту публічна фінансова звітність та інші відомості, що поширюються у відкритих та загальнодоступних джерелах.

Аудиторські фірми та аудитори зобов’язані здійснювати заходи щодо забезпечення конфіденційності інформації, яка становить професійну таємницю аудитора. Порядок здійснення таких заходів визначається Аудиторською палатою України.

Аудиторським фірмам та аудиторам забороняється передавати інформацію, яка містить професійну таємницю, іншим особам без попередньої письмової згоди замовника аудиторських послуг, за винятком  випадків, визначених цим та іншими законами.

Особи, які отримують доступ до професійної таємниці аудитора в наслідок здійснення функцій нагляду і контролю за аудиторською діяльністю, повинні дотримуватися вимог щодо конфіденційності використання відповідної інформації.

За неправомірне розголошення професійної таємниці аудитора винні особи притягаються до відповідальності в порядку визначеному законодавством України.

 

Стаття 12. Професійна етика аудитора

Професійна етика аудитора включає систему моральних принципів, норм і правил поведінки аудитора при виконанні ним своїх службових обов’язків.

Моральні принципи, норми і правила поведінки аудитора визначаються цим Законом, нормативами аудиту та Кодексом професійної етики аудитора.

Кожен аудитор зобов’язаний вживати необхідних заходів щодо створення та підтримки довіри і поваги до своєї професії захисту її моральних принципів від можливих посягань.

За порушення норм професійної етики до аудитора застосовуються дисциплінарні та інші стягнення в порядку визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

 

Стаття 13. Незалежність аудиторів

Висновки аудитора повинні бути об’єктивними і неупередженими, вільними від будь-яких підозр щодо можливої особистої зацікавленості в наслідках фінансово-господарської діяльності суб’єктів аудиторської перевірки.

При проведенні аудиту та наданні інших аудиторських послуг аудитори зобов’язані уникати обставин, що створюють загрозу їх незалежності. Перелік таких обставин визначається цим Законом, стандартами аудиту та Кодексом  професійної етики аудитора.

Замовникам аудиту, державним органам та іншим суб’єктам забороняється будь-яким чином впливати на висновки аудитора та спонукати його до порушення вимог щодо незалежності.

 

Стаття 14. Відкритість та публічність аудиторських висновків

Аудиторські висновки щодо проведення обов’язкового аудиту є відкритими і кожен має право на ознайомлення і використання зазначених аудиторських висновків в порядку,визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Аудиторські висновки щодо обов’язкового проведення аудиту публікуються в друкованих виданнях та поширюються в електронній формі з дотриманням вимог цього Закону.

Аудиторська палата України веде Реєстр зазначених аудиторських висновків у вигляді автоматизованої системи збирання,зберігання,захисту, обліку, пошуку та надання електронних носіїв аудиторських висновків.

Внесені до Реєстру аудиторські висновки є відкритими для цілодобового доступу, з наданням можливості їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування.

Будь-які обмеження права вільного користування Реєстром не допускаються, крім випадків визначених законодавством.

Функціонування Реєстру забезпечується за рахунок коштів, що справляються у вигляді платежів за включення висновків до Реєстру та користування Реєстром. Розмір платежів та порядок ведення Реєстру визначається З’їздом аудиторів України і не може перевищувати десяти відсотків мінімальної заробітної плати за включення одного висновку до Реєстру і двадцяти відсотків мінімальної заробітної плати за отримання одного висновку з Реєстру.

 

Стаття 15. Стандарти аудиту

Стандарти аудиту є нормативно-правовими актами, які визначають порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Стандарти аудиту приймаються Аудиторською палатою України з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних стандартів та інших документів міжнародних організацій.

Стандарти аудиту підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України і є обов’язковими  для аудиторів, аудиторських фірм, державних органів та органів місцевого самоврядування, господарюючих та інших суб’єктів  приватного і публічного права.

Міжнародні стандарти аудитута інші акти міжнародних організацій з питань аудиту застосовуються в частині, що не суперечить законам та іншим нормативно-правовим актам України.

Вимоги міжнародних стандартів аудиту можуть бути поширені тільки на суттєві аспекти аудиторської діяльності. В окремих випадках аудитор має право не дотримуватися положень міжнародних стандартів аудиту за умови належного обґрунтування такого рішення.

Рекомендації щодо врегулювання розбіжностей між нормативно-правовими актами України і міжнародними стандартами аудиту надаються Інститутом аудиту та Аудиторською палатою України за погодженням з Міжнародною федерацією бухгалтерів.

Міжнародні стандарти аудиту та інші акти міжнародних організацій з питань аудиту запроваджуються на території України виключно законами України або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Міжнародні стандарти аудиту в якості офіційних нормативних актів публікуються Аудиторською палатою України на державній мові з дозволу Міжнародної федерації бухгалтерів за умови засвідчення автентичності перекладу повноважним суб’єктом.

 

Стаття 16. Наукове та методичне забезпечення аудиторської діяльності

Наукове та методичне забезпечення аудиторської діяльності здійснює Інститут аудиту, засновниками якого мають право виступати аудиторські фірми та саморегулівні організації аудиторів.

Інститут аудиту створюється у вигляді громадської спілки в порядку, визначеному Законом України Про громадські об’єднання.

Головними напрямками діяльності Інституту аудиту є:

1. Розробка науково-обґрунтованих методичних рекомендацій, проектів стандартів та нормативних актів з аудиту;

2. Організація професійного навчання аудиторів згідно програм, затверджених Аудиторською палатою України;

3. Тлумачення та роз’яснення нормативно-правових актів з аудиту, надання методичної допомоги у вивченні та належному застосуванні міжнародних стандартів аудиту;

4. Надання консультацій та експертних висновків з проблемних питань аудиторської діяльності;

5. Створення інформаційного та програмного забезпечення аудиторської діяльності;

6.  Видання навчальної та методичної літератури з аудиту;

7. Підготовка пропозицій щодо вдосконалення аудиторської діяльності та внесення їх на розгляд державним та самоврядним органам аудиторів.

В Інституті аудиту створюється Методологічна рада з провідних вчених та практикуючих аудиторів. Склад Методологічної ради затверджує Аудиторська палата України за поданням вищого керівного органу Інституту аудиту.

Інститут аудиту на підставі укладених договорів виконує замовлення Аудиторської палати України та інших суб’єктів стосовно наукового та методичного забезпечення аудиторської діяльності.

З питань організації професійного навчання аудиторів та проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів в аудитори Інститут аудиту підзвітний і підконтрольний Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.

Розміри платежів щодо професійного навчання аудиторів та проведення кваліфікаційних іспитів кандидатів в аудитори встановлює Аудиторська палата України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.

Про свою діяльність Інститут аудиту систематично інформує аудиторів та громадськість.

Річна фінансова звітність Інституту аудиту підлягає аудиторській перевірці та оприлюдненню. Аудиторську фірму для перевірки річної фінансової звітності Інституту аудиту визначає Аудиторська палата України за результатами конкурсного відбору.

 

Стаття 17. Замовники аудиту та інших аудиторських послуг

Замовниками аудиту та інших аудиторських послуг можуть бути користувачі фінансової  звітності, які уповноважені на підставі Законів України отримувати інформацію стосовно фінансово-господарської діяльності  конкретних суб’єктів. 

В межах повноважень передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, установчими документами або окремим рішеннями власників замовники аудиту мають право з дотриманням  принципу незалежності аудитора визначити  обсяги і напрямки аудиту та надання інших аудиторських послуг.

 

Стаття 18. Обов'язкове проведення аудиту

Проведення аудиту є обов'язковим для суспільно і публічно значимих суб’єктів фінансово-господарської діяльності.

Суспільно значимі є суб’єкти, фінансово-господарська діяльність яких відповідно до їх правового статусу може впливати на інтереси суспільства або держави.

Публічно значимими є суб’єкти, фінансово-господарська діяльність яких впливає на інтереси широкого кола осіб.

Суспільно значимі суб’єкти зобов’язані проводити аудит в наступних випадках:

1) підтвердження достовірності, повноти та  відповідності законодавству і встановленим нормативам річної і консолідованої фінансової звітності  акціонерних товариств, емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ, страхових компаній та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до  законів України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком підприємств, установ, організацій, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів.

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих  товариств та інших фінансових посередників;

3) емісії цінних паперів та похідних цінних паперів, а також при отриманні ліцензії на ринку цінних паперів.

4) підтвердження достовірності, повноти та  відповідності законодавству річної фінансової звітності всеукраїнських неприбуткових та благодійних організацій, які отримують гранти або фінансову допомогу від міжнародних організацій, державного або місцевого бюджетів, фізичних та юридичних осіб.

Публічно значимі суб’єкти, в тому числі неприбуткові та благодійні організації, зобов’язані проводити аудит для підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству і встановленим нормативам  річної і консолідованої фінансової звітності, якщо їх річний господарський оборот становить понад двадцять мільйонів гривень, а також у випадках  визнання  таких суб’єктів банкрутом або припинення діяльності як юридичної особи.

Проведення аудиту є обов’язковим в інших випадках, передбачених законами України.

Аудит суспільно значимих суб’єктів мають право проводити аудиторські фірми та аудитори - фізичні особи - підприємці, у яких на постійній основі працює не менше трьох аудиторів.

Аудит банків мають право проводити аудиторські фірми, в яких на постійній основі працює не менше трьох аудиторів, які в установленому порядку пройшли обов’язкове підвищення кваліфікації з питань аудиту банків.

 

Стаття 19. Обов’язки суб’єкта господарювання при проведенні аудиту та наданні інших аудиторських послуг

Посадові особи суб’єкта господарювання зобов’язані створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг, згідно вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Посадові особи суб’єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Права та обов’язки аудитора (аудиторської фірми) і господарюючого суб’єкта при проведенні аудиту та надання інших аудиторських послуг визначаються в договорі відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Фінансова звітність суб’єкта господарювання, яка відповідно до Закону підлягає обов’язковому аудиту, після перевірки аудитором повинна бути оприлюднена в установленому порядку.

 

Стаття 20. Призначення аудиторів та аудиторських фірм

При проведенні обов’язкового аудиту аудитор чи аудиторська фірма повинна призначатися вищим керівним органом суб’єкта, що перевіряється в спосіб, який забезпечує незалежність аудитора або аудиторської фірми від виконавчого чи іншого органу управління.

Для відбору аудитора чи аудиторської фірми та взаємодії з ними суспільно та публічно значимі суб’єкти можуть утворювати комітети з аудиту з відповідних фахівців за умови повної незалежності такого комітету від виконавчого чи іншого органу управління суб’єкта, що перевіряється.

При відборі аудитора чи аудиторської фірми для проведення обов’язкового аудиту замовники аудиту зобов’язані дотримуватися тендерних процедур і не встановлювати штучних переваг для учасників.

Якщо аудиторські фірми (аудитори) або їх об’єднання надають понад десять відсотків аудиторських послуг на ринку України, вони повинні отримати згоду на право участі в тендері щодо проведення обов’язкового аудиту від Антимонопольного комітету України та Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг.

Порядок проведення тендерів щодо відбору аудиторських фірм (аудиторів) визначається за погодженням з Аудиторською палатою України Національним банком України стосовно обов’язкового аудиту банків, Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку стосовно обов’язкового аудиту учасників фондового ринку, Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг стосовно обов’язкового аудиту суб’єктів сфери фінансових послуг, Міністерством фінансів України стосовно обов’язкового аудиту інших суб’єктів.

 

РОЗДІЛ  II

 

ПРОФЕСІЙНЕ САМОВРЯДУВАННЯ АУДИТОРІВ

 

Стаття 21. Національна організація аудиторів України

Національна організація аудиторів України є саморегульованою структурою, яка функціонує на засадах професійної самоврядності і відповідно до повноважень наданих цим Законом та іншими законами захищає і представляє інтереси аудиторів України в державних, громадських, міжнародних та інших організаціях.

Національна організація аудиторів України має право в установленому порядку набувати членства в міжнародних організаціях та через свої самоврядні органи здійснювати заходи щодо гармонізації вітчизняних нормативно-правових актів з питань аудиту до європейських та міжнародних стандартів.

Аудитори набувають членства в Національній організації аудиторів України з дня отримання сертифікату аудитора.

Сертифікат аудитора є документом, що посвідчує членство в Національній організації аудиторів України і надає право на заняття аудиторською діяльністю в порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Як члени Національної організації, аудитори України несуть відповідні обов'язки і мають певні права.

Обов’язки аудиторів щодо участі в діяльності Національної організації аудиторів України:

- сумлінно виконувати рішення самоврядних органів;

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати членські внески та інші обов’язкові платежі, рішення про сплату яких прийнято з’їздом аудиторів;

- брати активну участь в розгляді та вирішенні питань аудиторської діяльності;

- дотримуватись етичних норм при здійсненні професійної діяльності;

- піклуватися про збереження та розвиток надбань та традицій вітчизняного аудиту.

Права аудиторів щодо участі в діяльності Національної організації аудиторів України:

- брати участь в роботі самоврядних органів в порядку та на умовах визначених цим законом та рішеннями з’їзду аудиторів України;

- об’єднуватися в громадські організації на професійній основі;

- вносити пропозиції щодо вдосконалення аудиторської діяльності ;

- надавати благодійну допомогу на розвиток аудиторської діяльності;

- з дотриманням етичних норм висловлювати критичні зауваження на адресу колег та інших осіб.

Аудитори не можуть використовувати свої права та здійснювати обов’язки на шкоду законним інтересам інших осіб.

За неналежне виконання обов’язків та неправомірне використання своїх прав до аудитора застосовуються дисциплінарні та інші стягнення.

 

Стаття 22. Структура національної організації аудиторів України

Вищим керівним органом Національної організації аудиторів України є з’їзд.

Самоврядними органами Національної організації аудиторів України, які здійснюють окремі повноваження щодо управління в сфері аудиторської діяльності є Аудиторська палата України, Комітет з сертифікації та навчання аудиторів, Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарний суд аудиторів України.

За рішенням з’їзду аудиторів України можуть утворюватися консультативно-дорадчі органи Національної організації аудиторів України без права втручання в діяльність зазначених самоврядних органів.

Національна організація аудиторів України може встановлювати нагороди і заохочення для своїх членів, а також мати свою емблему та символіку. Зміст та порядок використання емблеми і символіки визначається з’їздом аудиторів України.

Представницькі функції від імені Національної організації аудиторів України здійснює Аудиторська палата України в межах повноважень наданих цим Законом та з’їздом аудиторів України.

 

Стаття 23. З’їзд аудиторів

З’їзди можуть бути черговими та позачерговими. Чергові з’їзди проводяться в першому кварталі кожного року.

Делегатами з’їзду мають право обиратися аудитори, які на дату проведення з’їзду не зупинили повноваження аудитора.

До виключної компетенції з’їзду відносяться наступні питання:

  1. Обрання самоврядних органів.

  2. Делегування п’яти практикуючих аудиторів до Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

  3. Делегування двадцяти аудиторів до Аудиторської палати України.

  4. Затвердження статуту Аудиторської палати України, положення про Комітет з сертифікації та навчання аудиторів, положення про Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг, положення про Дисциплінарний суд аудиторів.

  5. Затвердження планів роботи самоврядних органів та кошторисів на їх виконання.

  6. Визначення розміру членських внесків та інших обов’язкових платежів.

  7. Заслуховування звітів самоврядних органів та членів Аудиторської палати України, делегованих з’їздом.

  8. Припинення повноважень посадових осіб та інших членів самоврядних органів.

  9. Затвердження змісту та порядку використання емблеми і символіки Національної організації аудиторів України.

  10. Визначення повноважень Аудиторської палати України щодо виконання представницьких функцій від імені Національної організації аудиторів України.

  11. Вступ до міжнародних та інших організацій, вихід з цих організацій.

З’їзд може взяти до розгляду інші питання, що мають важливе значення  для аудиторської діяльності, за винятком тих питань, які цим Законом віднесені до компетенції інших самоврядних органів аудиторів України.

Рішення з’їзду аудиторів України приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, що беруть участь у з’їзді.

Порядок денний, дата, час та місце проведення чергового з’їзду  визначаються організаційним комітетом за місяць до початку його роботи.

Організаційний комітет з проведення з’їзду аудиторів України утворюється за три місяці до його скликання в кількості десяти осіб, з яких п’ять представників делегуються Аудиторською палатою України, а п’ять представників – професійними громадськими організаціями аудиторів, внесеними до Реєстру професійних громадських організацій аудиторів, пропорційно загальній чисельності членів таких організацій.

Прийняте рішення та інші матеріали щодо скликання з’їзду оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційному сайті Аудиторської палати України.

З’їзд вважається повноважним, якщо в ньому бере участь більше половини делегатів, обраних на регіональних зборах не менше як в двадцяти адміністративно-територіальних одиницях, зазначених в частині другій статті 133 Конституції України.

Графік проведення регіональних зборів аудиторів, дата, час та місце визначається Організаційним комітетом за два місяці до дня його проведення.

Якщо на регіональних зборах присутні менше половини аудиторів від загальної чисельності, то обрання делегатів на з’їзд здійснюється із розрахунку один представник від десяти аудиторів, які фактично присутні на регіональних зборах. За наявності кворуму делегати обираються пропорційно  загальній чисельності аудиторів в регіоні.

Порядок роботи з’їзду та інші процедурні питання визначаються Регламентом, який  затверджується з’їздом.

Рішення з’їзду аудиторів України приймаються шляхом персонального голосування більшістю голосів делегатів, що беруть участь в роботі з’їзду.

Позачергові з’їзди можуть бути скликані Аудиторською палатою України, Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а також на вимогу не менше ста аудиторів.

 

 

Стаття 24. Формування самоврядних органів аудиторів України

Самоврядні органи аудиторів України в особі Аудиторської палати України, Комітету з сертифікації та навчання аудиторів, Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарного суду аудиторів України формуються шляхом висунення для розгляду на з’їзді кандидатів, як безпосередньо аудиторами,  так і професійними громадськими організаціями аудиторів, внесеними до Реєстру професійних громадських організацій аудиторів.

Кандидати від аудиторів висовуються із розрахунку один кандидат від ста аудиторів до одного самоврядного органу.

Делегування кандидатур від професійних громадських організацій аудиторів здійснюється із розрахунку один кандидат від ста аудиторів до одного самоврядного органу.

Висунення кандидатів від аудиторів оформлюється підписним листом з визначенням осіб, що їх делегують. Висунення кандидатів від професійних громадських організацій аудиторів оформлюється протоколом з’їзду цієї організації.

За відсутності пропозицій від аудиторів та громадських організацій  або за необхідності делегування додаткових кандидатур, їх висунення проводиться безпосередньо делегатами з’їзду.

Узагальнення пропозицій від аудиторів та громадських організацій покладається на оргкомітет з’їзду. За наслідками розгляду таких пропозицій  складається протокол, зміст якого оголошується на з’їзді.

За рішенням з’їзду голосування може бути таємним або відкритим і проводиться окремо по кожному органу або списком.

Термін повноважень членів самоврядних органів не може перевищувати п’яти років двох термінів підряд.

 

Стаття 25. Комітет з сертифікації та навчання аудиторів

Комітет з сертифікації та навчання аудиторів (надалі-Комітет) обирається з’їздом за поданням оргкомітету у складі десяти осіб, які мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.

Члени Комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Комітету обирається з’їздом аудиторів України і за рішенням з’їзду може виконувати свої обов’язки на постійній основі.

До компетенції Комітету з сертифікації та навчання аудиторів відносяться наступні питання:

1. Організація розробки та надання на затвердження Аудиторської палати України проектів нормативно-правових актів з питань сертифікації та навчання аудитів.

2. Затвердження за поданням Інституту аудиту складу кваліфікаційних комісій, графіків та планів навчання.

3. Контроль порядку проведення професійного навчання та кваліфікаційних іспитів Інститутом аудиту.

4. Атестація викладачів, що мають намір проводити професійну підготовку аудиторів.

5. Внесення на розгляд з’їзду аудиторів України пропозицій щодо розміру платежів за проходження професійного навчання аудиторів та здачу кваліфікаційних іспитів кандидатами в аудитори.

Порядок роботи Комітету визначається Положенням, яке затверджує з’їзд аудиторів України.

 

Стаття 26. Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг

Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг (надалі-Комітет) обирається з’їздом за поданням оргкомітету у складі десяти осіб, які мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.

Члени Комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Комітету обирається з’їздом аудиторів України і за рішенням з’їзду може виконувати свої обов’язки на постійній основі.

До компетенції Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг відносяться наступні питання:

1. Організація розробки та надання на затвердження Аудиторській палаті України проектів нормативно-правових актів з питань етики та контролю якості аудиторських послуг.

2. Атестація Контролерів, уповноважених перевіряти якість надання аудиторських послуг.

3. Затвердження планів і графіків проведення перевірок контролю якості аудиторських послуг.

4. Здійснення  дисциплінарних проваджень по фактах неналежного виконання аудиторами професійних обов’язків.

5. Внесення на розгляд з’їзду аудиторів України пропозицій щодо розміру платежів за проходження перевірки контролю якості аудиторських послуг.

Порядок роботи Комітету визначається Положенням, яке затверджує з’їзд аудиторів України.

 

Стаття 27. Дисциплінарний суд аудиторів України

Дисциплінарний суд  аудиторів України  обирається з’їздом у складі десяти осіб. Члени Дисциплінарного суду виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова  Дисциплінарного суду  обирається з’їздом аудиторів України і за рішенням з’їзду може виконувати свої обов’язки на постійній основі.

За неналежне виконання аудитором своїх професійних обов’язків Дисциплінарний суд аудиторів України в залежності від тяжкості правопорушення має право застосувати стягнення у вигляді попередження, догани, зупинення чинності сертифікату терміном до одного року або анулювання сертифікату.

Підставами застосування наведених  стягнень є матеріали дисциплінарних проваджень Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарної комісії відповідної професійної громадської організації аудиторів України.

Рішення Дисциплінарного суду аудиторів України перегляду не підлягають і можуть бути оскаржені   в судовому порядку.

Порядок роботи Дисциплінарного суду  визначається Положенням, яке затверджує з’їзд аудиторів України.

 

Стаття 28. Аудиторська палата України

Аудиторська палата України є юридичною особою і функціонує як неприбуткова організація.

Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставі Статуту, затвердженому з’їздом аудиторів України.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб, яких делегує з’їзд аудиторів України за поданням оргкомітету з числа фахівців,що мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.

Члени Аудиторської палати України виконують свої обов’язки на громадських засадах. Термін повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищувати п’яти років два терміни підряд.

Дострокове припинення повноважень членів Аудиторської палати України здійснюється з’їздом аудиторів України.

 

Стаття 29. Виконавчий комітет Аудиторської палати України

У складі Аудиторської палати України утворюється Виконавчий комітет з п’яти членів Аудиторської палати України.

Члени Виконавчого комітету Аудиторської палати України за рішенням З’їзду аудиторів України мають право працювати на постійній основі.

Керівництво Виконавчим комітетом Аудиторської палати України здійснює Голова Аудиторської палати України.

Виконавчий комітет Аудиторської палати України за її дорученням готує проекти документів на розгляд Аудиторської палати України, контролює виконання рішень Аудиторської палати України та здійснює інші повноваження, які не становлять виключну компетенцію Аудиторської палати України.

Рішення Виконавчого комітету Аудиторської палати України приймаються більшістю голосів від його загального складу і оформляються протоколом. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував Голова Аудиторської палати України.

 

Стаття 30. Голова Аудиторської палати України

Голова Аудиторської палати України обирається з’їздом аудиторів України. Голова Аудиторської палати України виконує свої обов’язки на постійній основі.

Термін повноваженьголови Аудиторської палати України не може перевищувати п’яти років два терміни підряд.

Голова Аудиторської палати України керує Виконавчим комітетом Аудиторської палати України, скликає засідання Аудиторської палати України, організовує роботу Секретаріату та членів Аудиторської палати України щодо підготовки проектів документів, контролює виконання рішень Аудиторської палати України, забезпечує здійснення Аудиторською палатою України представницьких функцій від імені Національної організації аудиторів України.

Заступник Голови Аудиторської палати України обирається з числа її членів більшістю голосів від загального складу Аудиторської палати України.

Обсяг повноважень заступника Голови Аудиторської палати України затверджує Аудиторська палата України за поданням Голови Аудиторської палати України.

Порядок здійснення повноважень Головою Аудиторської палати України та його заступником  визначається в Статуті Аудиторської палати України.

Дострокове припинення повноважень Голови Аудиторської палати України проводиться з’їздом аудиторів України за поданням двох третіх членів Аудиторської палати України.

 

Стаття 31. Повноваження Аудиторської палати України

Аудиторська палата України:

1) Здійснює методичне та організаційно-технічне забезпечення діяльності Комітету  з сертифікації та навчання аудиторів, Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарного суду аудиторів України.

2) Затверджує нормативно-правові акти та методичні рекомендації з аудиторської діяльності.

3) Затверджує програми професійної підготовки аудиторів та іспитів щодо перевірки знань кандидатів в аудитори.

4) Затверджує програми обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів.

5) Затверджує склад Методологічної ради Інституту аудиту

6) Веде Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності.

7) Веде Реєстр професійних громадських організацій аудиторів.

8) Веде Реєстр аудиторських висновків

9) Узагальнює щорічні звіти аудиторських фірм та аудиторів і подає інформацію Кабінету Міністрів України та оприлюднює таку інформацію на офіційному сайті.

10) Виконує представницькі функції від імені Національної організації аудиторів України в межах повноважень наданих з’їздом аудиторів України.

Рішення Аудиторської палати України  приймаються на її засіданні більшістю голосів за наявності більш як половини її членів, за винятком випадків, визначених цим Законом.

Аудиторська палата України здійснює регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Акти і рішення Аудиторської палати України, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та суб’єктів господарювання, підлягають державній реєстрації.

Проекти рішень Аудиторської палати України нормативно-правового змісту за місяць до їх прийняття оприлюднюються на офіційному сайті для обговорення в установленому порядку.

Всі рішення Аудиторської палати України та Реєстри підлягають оприлюдненню та розміщаються на офіційному сайті.

На рішення Аудиторської палати України нормативно правового-змісту протягом десяти днів після його прийняття  може бути накладено вето Міністром фінансів України з підстав їх невідповідності міжнародним стандартам аудиту та рішенням міжнародних організацій з питань аудиту. Інформація про накладення вето з відповідним обґрунтуванням безвідкладно  направляється до Аудиторської палати України.

Вето Міністра фінансів України на рішення Аудиторської палати України  розглядається на найближчому засіданні і може бути відхилене двома третинами членів Аудиторської палати України. В протилежному випадку рішення Аудиторської палати України не набуває чинності і підлягає доопрацюванню.

Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії з числа її членів.

До роботи в комісії можуть залучатися  експерти, які не є членами Аудиторської палати України.

Повноваження Аудиторської палати України не можуть бути делеговані іншим суб’єктам.

Джерела та обсяги  фінансування діяльності Аудиторської палати України визначаються кошторисом, який  затверджує з’їзд аудиторів України.

Річна фінансова звітність Аудиторської палати України підлягає оприлюдненню на її офіційному сайті до першого лютого наступного року.

Аудиторська перевірка річної фінансової звітності Аудиторської палати України проводиться до першого липня наступного року аудиторською фірмою, яка визначається на конкурсних умовах і не має фінансових стосунків з членами Аудиторської палати України.

Аудиторській палаті України забороняється здійснювати будь-яку іншу діяльність окрім видавничої, в тому числі виступати засновником або входити до складу юридичних осіб, за винятком професійних громадських організацій аудиторів.

 

Стаття 32. Секретаріат Аудиторської палати України

Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат який очолює завідуючий.

Завідуючий Секретаріатом не повинен мати корпоративних та інших інтересів в аудиторських фірмах.

Завідуючий Секретаріатом працює на постійній основі і призначається рішенням Аудиторської палати України за результатами конкурсу.

Завідуючий Секретаріатом згідно укладеного трудового договору несе персональну відповідальність за використання майна  та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання обов’язків її членами.

Порядок діяльності Секретаріату визначається Положенням, яке затверджується рішенням Аудиторської палати України.

 

Стаття 33. Професійні громадські організації аудиторів України

Аудитори з дотриманням вимог законів України мають право об’єднуватися в громадські організації за професійною ознакою і створювати саморегулівні організації аудиторів.

Аудиторські фірми та аудитори мають право входити до складу тільки однієї саморегулівної організації аудиторів.

Професійні громадські організації аудиторів, до складу яких входять аудиторські фірми, мають правовий статус громадської спілки і здійснюють свою діяльність згідно цього Закону та Закону України «Про громадські об’єднання».

Професійні громадські об’єднання аудиторів, до складу яких входять виключно фізичні особи, визнані аудиторами в порядку, встановленому цим Законом, мають правовий статус громадської організації.

Всеукраїнські професійні громадські організації аудиторів, членами якої є виключно аудиторські фірми та аудитори загальною чисельністю не менше ста осіб мають право за рішенням Аудиторської палати України отримати статус саморегулівної організації аудиторів. За поданням вищого керівного органу такої організації вона може бути включена до Реєстру саморегулівних організацій аудиторів.

Включені до Реєстру саморегулівні організації аудиторів мають право в порядку, визначеному цим Законом:

- делегувати своїх представників до екзаменаційних комісій, які приймають іспити кандидатів в аудитори;

- проводити обов’язкове підвищення кваліфікації аудиторів, які є членами цієї організації;

- здійснювати зовнішній контроль якості аудиту та інших аудиторських послуг стосовно аудиторських фірм та аудиторів, що є членами цієї організації;

- створювати Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг і Дисциплінарну комісію;

- вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти нормативно-правових актів, стандартів аудиту і методичних рекомендацій. 

Порядок здійснення зазначеними організаціями зовнішнього контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг, Положення про Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг і Положення про Дисциплінарну комісію підлягають затвердженню з’їздом відповідної професійної громадської організації аудиторів України на підставі типових документів, схвалених рішенням Аудиторської палати України.

Дисциплінарному комітету професійної громадської організації аудиторів рішенням Аудиторської палати України можуть бути надані повноваження щодо застосування до правопорушників стягнень у вигляді попередження і догани.

За наявності підстав зупинення чинності сертифікату або його анулювання матеріали дисциплінарного провадження підлягають направленню на розгляд Дисциплінарного суду аудиторів України.

Професійні громадські організації аудиторів не можуть бути обмежені в реалізації своїх прав окрім рішення суду, яке набрало законної сили.

 

Стаття 34. Реєстр саморегулівних організацій аудиторів

>Реєстр  саморегулівних організацій аудиторів ведеться Аудиторською палатою України.

До Реєстру саморегулівних організацій аудиторів можуть бути включені організації, членами якої є виключно аудиторські фірми та аудитори, загальною чисельністю не менше ста осіб за умови дотримання наступних вимог:

1) Не менш ніж 70 відсотків загального кількісного складу організації повинні здійснювати аудиторську діяльність у будь-якій формі.

2) Наявність встановленої процедури контролю якості аудиторських послуг, які надаються членами організації.

3) Структура і порядок діяльності організації відповідає чинному законодавству.

Включення до Реєстру саморегулівних організацій аудиторів здійснюється на підставі заяви, свідоцтва про реєстрацію громадської організації, списку членів організації та відомостей про склад керівних органів.

Термін розгляду поданих документів не повинен перевищувати одного місяця. Включеним до Реєстру саморегулівних організаціям аудиторів видається свідоцтво.

Порядок ведення Реєстру професійних громадських організацій аудиторів визначається Аудиторською палатою України.

Без включення до Реєстру Аудиторська палата України має право проводити акредитацію професійних громадських організацій аудиторів незалежно від їх правового статусу.

Акредитовані організації аудиторів можуть залучатися Аудиторською палатою України до розробки методичних рекомендацій і стандартів аудиту, підвищення професійного рівня аудиторів та здійснення інших заходів щодо вдосконалення аудиторської діяльності.

 

РОЗДІЛ III

 

 РЕЄСТР СУБ’ЄКТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 35. Порядок ведення Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності

Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності ведеться Аудиторською палатою України у вигляді окремих баз даних стосовно аудиторів, аудиторських фірм, аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги та представництв зарубіжних аудиторських фірм.

Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності постійно оновлюється на офіційному сайті Аудиторської палати України, є публічним і функціонує в режимі вільного цілодобового доступу до нього з можливістю копіювання.

Забороняється будь-яким іншим суб’єктам окрім Аудиторської палати України створення та ведення реєстрів суб’єктів аудиторської діяльності.

 

Стаття 36. Включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності аудиторів

Включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності аудиторів здійснюється за заявницьким принципом на підставі поданих документів протягом десяти днів з дня їх надходження.

До Реєстру вносяться такі відомості:

Аудитор протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Аудиторську палату України, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного Суду.

Відомості, що підлягають внесенню до Реєстру, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання Аудиторською палатою України відповідної інформації.

З метою ведення Реєстру,  дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

В складі Реєстру аудиторів ведуться окремі бази даних осіб, які зупинили повноваження аудиторів, не практикуючих аудиторів, а також інша інформація,що має важливе значення для аудиторської діяльності.

Порядок ведення бази даних стосовно аудиторів визначається Аудиторською палатою України.

Включеним  до Реєстру аудиторам видається Свідоцтво.

За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, що не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.

 

Стаття 37. Включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності аудиторських фірм

До реєстру суб’єктів аудиторської діяльності включаються аудиторські фірми, яким дозволяється згідно вимог цього Закону надавати аудиторські та супутні аудиту послуги на території України.

До Реєстру стосовно аудиторських фірм вносяться такі відомості:

1) найменування фірми, ідентифікаційний код згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій; 

2) номер і дата видачі свідоцтва про включення до Реєстру, номер і дата прийняття рішення про внесення до реєстру;

3) місцезнаходження фірми, номери засобів зв’язку;

4) прізвище, ім’я та по батькові керівника;

5) інформація про виключення з реєстру;

6) номер і дата свідоцтва про відповідність системи контролю якості;

7) кількість найманих працівників – аудиторів;

8) належність до саморегулівної громадської професійної організації аудиторів.

Аудиторська фірма протягом трьох днів з дня зміни відомостей, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Аудиторську палату України, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України

В складі Реєстру формується окрема база даних про аудиторські фірми, які мають право проводити аудит суспільно значимих суб’єктів.

За включення до зазначеного Реєстру справляється плата у розмірі не більше трьох мінімальних заробітних плат.

Аудиторські фірми, після включення до відповідного Реєстру, сплачують на рахунок Аудиторської палати України щорічний внесок у розмірі одного відсотка від річного доходу, отриманого від надання аудиторських послуг.

Порядок ведення бази даних стосовно аудиторських фірм визначається Аудиторською палатою України.

 

Стаття 38. Включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності аудиторських фірм, яким надано право на проведення аудиту банків

До Реєстру аудиторських фірм, яким надано право на проведення аудиту банків, вносяться такі відомості:

1) найменування фірми, ідентифікаційний код згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій; 

2) номер і дата видачі свідоцтва про включення до Реєстру, номер і дата прийняття рішення про внесення до реєстру;

3) місцезнаходження фірми, номери засобів зв’язку;

4) прізвище, ім’я та по батькові керівника;

5) інформація про виключення з реєстру;

6) номер і дата свідоцтва про відповідність системи контролю якості;

7) кількість найманих працівників – аудиторів;

8) належність до саморегулівної громадської професійної організації аудиторів.

Аудиторська фірма протягом трьох днів з дня зміни відомостей, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Аудиторську палату України, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України.

За включення до зазначеного Реєстру справляється плата у розмірі не більше п’яти мінімальних заробітних плат.

Аудиторські фірми, яким надано право на проведення аудиту банків, сплачують щорічний внесок у розмірі півтора відсотка від річного доходу на рахунок Аудиторської палати України незалежно від інших платежів такого роду.

Порядок ведення бази даних стосовно аудиторських фірм, яким надано право на проведення аудиту банків, визначається Аудиторською палатою України за погодженням з Національним банком України.

 

Стаття 39. Включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги

До Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності включається інформація про осіб, що виявили бажання одноособово надавати аудиторські послуги як самозайняті особи або  як фізичні особи - підприємці.

До Реєстру стосовно аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім’я та по батьковіаудитора;

2) номер і дата видачі свідоцтва про включення до Реєстру, номер і дата прийняття рішення про внесення до реєстру;

3) адреса робочого місця аудитора, номери засобів зв’язку;

4) інформація про зупинення або припинення права на заняття аудиторською діяльністю

5) номер і дата свідоцтва про відповідність системи контролю якості;

6) кількість найманих працівників – аудиторів.

Аудитор протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру стосовно аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, письмово повідомляє про такі зміни Аудиторську палату України, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України.

За включення до Реєстру з аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, справляється плата у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Аудитори, що одноособово надають аудиторські послуги, сплачують щорічний внесок у розмірі 0.5 відсотка від річного доходу на рахунок аудиторської палати України.

Порядок ведення бази даних стосовно аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, визначається Аудиторською палатою України.

З метою ведення Реєстру аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

 

Стаття 40. Включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності представництв зарубіжних аудиторських фірм

До Реєструсуб’єктів аудиторської діяльності стосовно представництв зарубіжних аудиторських фірм, вносяться такі відомості:

1) найменування іноземної аудиторської фірми, представництво якої відкрито в Україні, місцезнаходження головного офісу, номери засобів зв’язку;

2) номер і дата видачі свідоцтва про включення до Реєстру, номер і дата прийняття рішення про внесення до реєстру;

3) місцезнаходження представництва, номери засобів зв’язку;

4) прізвище, ім’я та по батькові керівника представництва;

4) інформація про виключення з реєстру;

5) інші відомості, передбачені цим Законом.

Представництво або головна фірма протягом трьох днів з дня зміни відомостей, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Аудиторську палату України, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення Дисциплінарного суду аудиторів України.

За включення до Реєстру представництва зарубіжних аудиторських фірм справляється плата у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Представництва зарубіжних аудиторських фірм, які включені до Реєстру сплачують щорічний внесок у розмірі двох відсотків від річного доходу на рахунок Аудиторської палати України.

Представництва зарубіжних аудиторських фірм мають право надавати на території України аудиторські послуги, за винятком обов’язкового аудиту і за умови створення в Україні аудиторської фірми в якості резидента та виконання таких послуг аудиторами України.

Порядок ведення реєстру представництв зарубіжних аудиторських фірм визначається Аудиторською палатою України.

 

РОЗДІЛ IV

 

 СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ДОПУСК ДО ПРОФЕСІЇ АУДИТОРА

 

Стаття 41. Порядок сертифікації аудиторів

Аудитори в установленому порядку отримують  єдиний Сертифікат на право здійснення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Термін чинності  Сертифікату аудитора необмежений.

Сертифікація аудиторів проводиться Комітетом з сертифікації та навчання  аудиторів  з метою визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю.

Організаційне та методичне забезпечення сертифікації аудиторів здійснює Інститут аудиту.

Порядок сертифікації аудиторів визначається Аудиторською палатою України відповідно до вимог нормативно-правових актів України та стандартів міжнародних організацій.

Аудиторській палаті України та її членам, іншим самоврядним органам аудиторів та їх членам забороняється брати безпосередньо участь у підготовці до сертифікації кандидатів в аудитори, в тому числі здійснювати їх навчання та надавати консультативну допомогу.

Професійну підготовку аудиторів, в тому числі обов’язкове підвищення їх кваліфікації, мають право здійснювати атестовані викладачі, які працюють в Інституті аудиту за трудовим договором.

Порядок атестації викладачів затверджується Аудиторською палатою України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.

 

Стаття 42. Вимоги до кандидатів в аудитори

Право на отримання сертифікату мають громадяни України, що здобули повну вищу економічну або юридичну освіту, документ щодо якої визнається в Україні, мають необхідні знання з питань аудиту, бухгалтерського обліку, оподаткування, права та інших дисциплін  і набули досвіду роботи не менше трьох років підряд  на посадах помічника (асистента) аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста та економіста або протягом зазначеного терміну здійснювали наукову чи викладацьку діяльність з питань аудиту.

При визначенні необхідного рівня знань кандидатів в аудитори можуть бути зараховані знання з відповідних дисциплін, здобуті при отримані академічної освіти в університеті чи прирівняному до нього навчальному закладі.

Особи, що мають досвід роботи більше десяти років на посадах помічника (асистента) аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста чи економіста, складають один іспит з аудиту.

Перелік дисциплін для проходження обов’язкового теоретичного навчання на академічному та професійному рівнях, програми іспитів та порядок їх складання розробляються Інститутом аудиту з урахуванням вимог нормативно-правових актів України та  міжнародних стандартів і за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів, затверджуються Аудиторською палатою України. Перелік дисциплін встановлюється терміном не менше ніж на п’ять років і може уточнюватися за рішенням з’їзду аудиторів України.

Розмір платежів за сертифікацію аудиторів визначається з’їздом аудиторів України за поданням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.

 

Стаття 43. Кваліфікаційний іспит на отримання сертифікату аудитора

Особа, яка виявила бажання стати аудитором та відповідає вимогам цього Закону, має право звернутися до Комітет з сертифікації та навчання аудиторів із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Аудиторською палатою України.

Комітет з сертифікації та навчання аудиторів перевіряє відповідність особи вимогам, установленим цим Законом. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати аудитором, і за наявності письмової згоди такої особи Комітет з сертифікації та навчання аудиторів може звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань. Зазначені суб’єкти зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію. Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати аудитором, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Комітет з сертифікації та навчання аудиторів приймає рішення про допуск особи до кваліфікаційного іспиту або відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в цьому рішенні обов’язково зазначаються причини такої відмови.

Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Аудиторської палати України або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом тестуванням особи, яка виявила бажання стати аудитором, з конкретних дисциплін і має на меті виявлення необхідного рівня теоретичних знань кандидата в аудитори, а також для з’ясування практичних навичок та умінь щодо застосування теоретичних знань.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється під керівництвом Комітету з сертифікації та навчання аудиторів атестованими викладачами Інституту аудиту.

Порядок проведення кваліфікаційного іспиту мають право контролювати повноважні особи саморегулівних організацій аудиторів, без втручання в саму процедуру іспиту.

Програми іспитів з конкретних дисциплін, порядок їх складання та методика оцінювання  розробляються Інститутом аудиту і за поданням Комітету з сертифікації і навчання аудиторів затверджуються Аудиторською палатою України. Плата за складення іспиту з конкретних дисциплін встановлюється з’їздом аудиторів України і не може бути більше ніж одна мінімальна заробітна плата за один іспит станом на початок відповідного року.

Іспити проводяться не рідше одного разу на шість місяців.

Кандидат в аудитори може складати протягом шести місяців іспити не більше як з трьох дисциплін.

Особі, яка склала іспит з конкретної дисципліни, протягом десяти днів з дня складення іспиту Комітет з сертифікації та навчання аудиторів безоплатно видає свідоцтво про складення іспиту.

Свідоцтво про складання іспиту з конкретної дисципліни  дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

Зразок свідоцтва про складення іспиту затверджується Аудиторською палатою України.

Особа, яка не склала іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців.

Особа, яка не склала іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніше ніж через один рік.

Особа, яка не склала іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення Комітету з сертифікації та навчання аудиторів оскаржити його до Аудиторської палати України або до суду.

Особі, яка склала у повному обсязі кваліфікаційний іспит, видається атестат встановленого зразка.

 

Стаття 44. Допуск до професії аудитора

Допуск до практичного здійснення аудиторської діяльності здійснюється Комітетом з сертифікації та навчання аудиторів на підставі результатів сертифікації та  стажування у базовій аудиторській фірмі протягом року.

Надання аудиторській фірмі статусу базової, здійснюється за рішенням Аудиторської палати України, згідно подання Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.

У базовій аудиторській фірмі не повинно бути корпоративних та інших інтересів осіб, що перебувають у самоврядних органах аудиторів України.

За наявності позитивних результатів сертифікації та стажування кандидатів в аудитори Комітет з сертифікації та навчання аудиторів готовить відповідний висновок, який є підставою для видачі сертифікату аудитора України.

 

Стаття 45. Стажування кандидатів в аудитори

Стажування кандидатів в аудитори полягає в перевірці готовності особи, яка отримала диплом про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати аудиторську діяльність. Стажування здійснюється протягом одного року під керівництвом аудитора за направленням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.

Стажистом аудитора може бути особа, яка на день початку стажування має диплом про складання кваліфікаційного іспиту.

Стажування може здійснюватися як на повний робочий день так і у вільний від основної роботи час.

Керівником стажування може бути аудитор України, який має стаж аудиторської діяльності не менше п’яти років. В одного аудитора можуть проходити стажування не більше трьох стажистів одночасно. Керівник стажування призначається з числа аудиторів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному місті або регіоні.

Порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування розробляється Інститутом аудиту і за поданням Комітету з сертифікації і навчання аудиторів затверджуються Аудиторською палатою України.

Від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника (асистента) аудитора не менше одного року за останні три роки.

За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його Комітету з сертифікації та навчання аудиторів.

Комітет з сертифікації та навчання аудиторів повинен оцінити результати стажування протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.

За оцінкою результатів стажування Комітет з сертифікації та обов’язкового підвищення  кваліфікації аудиторів приймає рішення про видачу особі сертифіката аудитора України або продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Стажист аудитора та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

Рішення Комітету з сертифікації та навчання аудиторів про продовження стажування може бути оскаржено стажистом аудитора або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Аудиторської палати України або до суду.

 

Стаття 46. Обов’язкове підвищення кваліфікації аудиторів

Аудитори зобов’язані  в установлені терміни  та згідно вимог, визначених  рішенням Аудиторської палати України, підвищувати свою  професійну кваліфікацію.

Підвищення кваліфікації аудиторів може здійснюватися у формі навчання за встановленою програмою, проведенні наукових досліджень з підготовкою методичних рекомендацій або публікацій, а також в інших формах, визначених Аудиторською палатою України.

Обов’язкове підвищення кваліфікації аудиторів у формі навчання проводять викладачі Інституту аудиту, атестовані в установленому порядку Комітетом з сертифікації та навчання аудиторів.

Організаційне та методичне забезпечення навчального процесу щодо обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів здійснює Інститут аудиту.

За рішенням Комітету з сертифікації та навчання аудиторів обов’язкове підвищення кваліфікації аудиторів стосовно своїх членів може бути доручено саморегулівним організаціям аудиторів на підставі договору з Інститутом аудиту.

До аудиторів, які не підвищують в установленому порядку свою професійну  кваліфікацію застосовуються дисциплінарні стягнення, в тому числі  припинення чинності сертифікату аудитора.

Розмір плати за обов’язкове підвищення кваліфікації у формі навчання визначається з’їздом аудиторів України  за поданням Комітету з питань сертифікації та навчання аудиторів.

 

РОЗДІЛ V

 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТА НАДАННЯ ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

 

Стаття 47. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг

Аудитор може надавати аудиторські послуги індивідуально, як самозайнята особа або як працівник аудиторської фірми з дня включення до відповідного Реєстру.

Аудитор має право індивідуально надавати аудиторські послуги тільки на підставі чинного сертифіката та включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності.

Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги за наявності в її складі хоча б одного аудитора, що має чинний сертифікат та включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності.

Аудит суспільно та публічно значимих об’єктів дозволяється проводити аудиторським фірмам, що пройшли в установленому порядку зовнішню перевірку наявності системи контролю якості аудиторських послуг та відповідають вимогам, визначених цим Законом.

Перелік супутніх аудиту послуг, які можуть надавати аудиторські фірми, що пройшли в установчому порядку зовнішню перевірку наявності системи контролю якості аудиторських послуг, визначається Аудиторською палатою України за поданням Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг.

 

Стаття 48. Підстави проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг

Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачається предмет перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону.

Порядок укладання договорів на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України.

 

Стаття 49. Звіт про наслідки аудиту

Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору оформлюється актом прийому-здачі аудиторського висновку, звіту або іншого офіційного документа.

Звіт з викладенням конфіденційної інформації готується за побажанням замовника аудиту. Підготовка такого звіту при проведенні обов’язкового аудиту не виключає необхідності складання аудиторського висновку.

Порядок оформлення офіційних документів за наслідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України згідно вимог цього Закону та інших нормативних актів.

 

Стаття 50. Права аудиторів і аудиторських фірм

Аудитори і аудиторські фірми мають право:

1) Самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;

2) Отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться, так і у третіх осіб.

Треті особи, які  мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмету перевірки, зобов’язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

3) Отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

4) Перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб’єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

5) Залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

 

Стаття 51. Обов’язки аудиторів і аудиторських фірм

Аудитори  і аудиторські фірми зобов’язання:

1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам;

2) повідомляти власників, уповноваженим ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;

3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України;

5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.

 

Стаття 52. Спеціальні вимоги до аудиторів і аудиторських фірм

Забороняється проведення аудиту:

1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з керівництва господарюючого суб’єкта, що перевіряється;

2) аудитором, який має особисті майнові інтереси у господарюючого суб’єкта, що перевіряється;

3) аудитором-членом керівництва, засновником або власником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;

4) аудитором-працівником господарюючого суб’єкта, і перевіряється;

5) аудитором-працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії  чи представництва господарюючого суб’єкта, що перевіряється;

6) аудитором в інших випадках, при яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам, акціонерам  забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів.

 

Стаття  53. Виконання аудиторами та аудиторськими фірмами функцій суб’єктів первинного фінансового моніторингу

 

Виконання аудиторами та аудиторськими фірмами функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу здійснюється в порядку визначеному цим та іншими законами у випадках надання послуг з підготовки та здійснення правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, управління активами клієнта, управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах, залучення коштів для утворення юридичних осіб. 

Стосовно наведених вище правочинів аудитори та аудиторські фірми зобов’язані проводити ідентифікацію та вивчення клієнтів, реєструвати такого роду операції, надавати інформацію на запит спеціально уповноваженому органу з питань фінансового моніторингу та здійснювати інші заходи за умови отримання зазначеної інформації з оприлюдненої фінансової звітності, публічних документів та інших відкритих джерел.

Аудитори не повідомляють інших осіб, окрім замовника аудиту, про свої підозри щодо фінансових операцій, які стосуються фінансового моніторингу,якщо інформація становить предмет їх професійної таємниці.

Порядок виконання аудиторами та аудиторськими фірмами функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу визначається спеціально уповноваженим органом з питань фінансового моніторингу за погодженням з Аудиторською палатою України. 

 

ГЛАВА VI

 

 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТУ ТА ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

 

Стаття  54. Відповідальність за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг

Аудит та інші аудиторські послуги вважаються якісними, якщо порядок їх виконання відповідає вимогам, встановленим нормативно – правовими актами та внутрішніми правилами професійної організації аудиторів.

Аудиторський висновок та інші офіційні документи вважаються якісними, якщо в них викладена об’єктивна і незалежна думка аудитора стосовно достовірності, повноти та відповідності законодавству фінансової звітності, на підставі чого користувачі такої звітності та інші зацікавлені особи мають можливість достатньо впевнено приймати необхідні рішення.

Відповідальність за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг покладається на керівника аудиторської фірми, аудитора, який індивідуально надає аудиторські послуги або на іншу особу, визначену в договорі.

Особа відповідальна за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських  послуг відповідно до встановленого порядку зобов’язана запроваджувати систему заходів щодо контролю якості у вигляді методик та процедур, які дозволяють забезпечити обґрунтовану впевненість у тому, що при проведення аудиту та надані інших аудиторських послуг належним чином виконуються вимоги законодавства та нормативних актів.

 

Стаття 55. Система заходів щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг

Система заходів щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України відповідно до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів шляхом встановлення порядку проведення внутрішнього та зовнішнього контролю якості.

Аудиторська фірма та аудитори, які індивідуально надають аудиторські послуги, у вигляді обов’язкового аудиту повинні не менш ніж один раз в три роки проходити зовнішній контроль якості з наданням для перевірки усієї необхідної документації, а також брати участь в здійсненні зовнішнього контролю якості саморегулівною організацією аудиторів, в якій вони є членами.

 

Стаття 56. Внутрішній контроль якості аудиту та інших аудиторських  послуг

Методики і процедури внутрішнього контролю якості проведення аудиту та надання та надання інших аудиторських послуг запроваджуються аудиторськими фірмами та аудиторами, які індивідуально надають аудиторські послуги, згідно законодавства, нормативних актів, правил професійної громадської організації аудиторів.

Внутрішній контроль якості повинен здійснюватися по кожному замовленню щодо проведення обов’язкового аудиту з обов’язковим оформленням необхідної документації.

Види інших завдань, які підлягають внутрішньому контролю якості, визначаються суб’єктом аудиторської діяльності самостійно відповідно до створеної ним системи внутрішнього контролю.

 

Стаття 57. Зовнішній контроль якості аудиту та інших аудиторських послуг

Зовнішній контроль якості проводиться саморегулівною організацією аудиторів або Комітетом з етики та контролю якості  з метою перевірки практичного запровадження системи заходів, що забезпечують дотримання аудиторською фірмою або аудитором, який індивідуально надає аудиторські послуги, законодавства, нормативних актів, вимог щодо незалежності аудитора та Кодексу професійної етики аудитора.

Зовнішній контроль якості не може обмежуватися формальними перевірками відповідної документації щодо наявності системи контролю якості, а повинен проводитися стосовно конкретних замовлень та їх результатів.

Саморегулівна організація аудиторів має право здійснювати зовнішній контроль якості в аудиторських фірмах і щодо аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, за умови членства аудиторських фірм та аудиторів в цій організації та її включення до Реєстру саморегулівних організацій аудиторів.

Комітет з етики та контролю якості перевіряє ефективність контролю якості в аудиторських фірмах та щодо аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, якщо аудиторські фірми та аудитори не є членом саморегулівної організації аудиторів, а також  у випадках розгляду скарг та з метою моніторингу виконання зовнішнього контролю якості саморегулівними організаціями аудиторів.

Перевірку саморегулівних організацій і Комітету з етики та  контролю якості щодо належного виконання ними обов’язків з контролю якості проводить Комітет з питань суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

 

Стаття 58. Порядок проведення зовнішніх перевірок якості аудиту та інших аудиторських послуг

Зовнішня перевірка якості аудиту та інших аудиторських послуг проводиться згідно плану на рік, який затверджується до 1 грудня попереднього року і оприлюднюється на офіційному сайті повноважного суб’єкта. Зміни до плану перевірки можуть вноситися тільки з ініціативи суб’єктів, що перевіряються.

Позапланові перевірки контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг проводяться за наявності скарги, рішення суду, звернення правоохоронних та контролюючих органів, а також у випадках банкрутства юридичних осіб, стосовно яких до банкрутства було надано позитивний висновок за наслідками обов’язкового аудиту річної фінансової звітності.

Функції контролерів мають право виконувати не практикуючі аудитори з досвідом аудиторської діяльності не менше 10 років, які атестовані в установленому порядку Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг.

Аудиторські фірми, які проводять аудит суспільно та публічно значимих суб’єктів, а також аудитори, які проводять аудит публічно значимих суб’єктів, підлягають зовнішньому контролю якості в обов’язковому порядку.

За наслідками проведення зовнішнього контролю якості складається відповідний висновок і видається свідоцтво встановленого зразка.

Порядок проведення зовнішніх перевірок якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України.

Саморегулівні організації аудиторів можуть встановлювати додаткові вимоги щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг стосовно своїх членів.

 

Стаття 59. Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг

Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг проводять Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг, Національний банк України, Національна  комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг та інші державні органи, яким надано такі повноваження законами України.

Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг здійснюються шляхом систематичного аналізу оприлюднених аудиторських висновків та статистичної звітності аудиторських фірм і аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги.

Якщо при проведенні моніторингу буде отримано обґрунтовану інформацію щодо можливого неякісного аудиту  та надання інших аудиторських послуг, то на адресу виконавця Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг направляється письмовий запит з пропозицією надати офіційні пояснення в термін, що не перевищує одного місяця.

Про наявність обґрунтованої інформації щодо можливого неякісного аудиту та надання інших аудиторських послуг Національний банк України, Національна  комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг та інші повноважні суб’єкти повідомляють Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг.

З метою контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг за рішенням з’їзду аудиторів України Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг може запроваджувати статистичну звітність, яка дозволяє здійснювати моніторинг відповідності винагороди за надані послуги обсягу витраченого часу на їх якісне виконання.

Порядок проведення моніторингу якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України.

 

ГЛАВА VII

 

 СУСПІЛЬНИЙ НАГЛЯД ЗА АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

 

Стаття 60. Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю

Комітет суспільного нагляду за аудиторською формується у складі п’ятнадцяти аудиторів, що мають не менше п’яти років стажу практичної роботи в якості аудитора.

По одному представнику з числа не практикуючих аудиторів делегують Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Міністерство доходів і зборів України, Національний банк України, Державна служба статистики України, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палат України, Державна фінансова інспекція України.

П’ять  представників з числа практикуючих аудиторів делегує з’їзд аудиторів України.

Склад Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю затверджує Президент України.

Термін повноважень членів Комітету суспільного нагляду  за аудиторською діяльністю не може перевищувати п’яти років і двох термінів підряд.

Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має статус юридичної особи  і функціонує як незалежна неприбуткова організація, що фінансується з Державного бюджету та інших джерел, які не заборонені законодавством.

Комітет суспільного нагляду  за аудиторською діяльністю не має права отримувати кошти від аудиторів та аудиторських фірм.

Положення про Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю затверджує Президент України за поданням Міністра фінансів України.

Організаційно-технічне забезпечення роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю покладається на Міністерство фінансів України.

 

Стаття 61. Повноваження Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю

Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю контролює:

1) Допуск аудиторів до професії;

2) Реєстрацію аудиторів та аудиторських фірм;

3) Запровадження стандартів аудиту та професійної етики;

4) Здійснення контролю якості аудиту та аудиторських послуг;

5) Обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторами;

6) Об’єктивність дисциплінарних проваджень та перевірок заяв і повідомлень стосовно правопорушень з боку аудиторів;

7) Застосування стягнень до аудиторів та аудиторських фірм.

Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю проводить перевірки виключно в межах наданих повноважень з передачею матеріалів про виявлені правопорушення на розгляд Дисциплінарного суду аудиторів України.

Перевірки Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути плановими і позаплановими.

План проведення перевірок складається на  рік і за місяць до його виконання  офіційно оприлюднюється.

Позапланові перевірки проводяться на підставі заяв та за наявності фактів банкрутства суб’єктів, які протягом року до банкрутства отримали позитивні висновки аудиторів.

При виявленні Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю ознак кримінального злочину або адміністративного правопорушення відповідні матеріали направляються до правоохоронних органів або суб’єктів, що мають право застосовувати адміністративні стягнення.

 

Стаття 62. Організація роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю

Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю очолює Голова, який призначається Президентом України за поданням Міністра фінансів України з числа осіб, делегованих в установленому порядку до складу цього Комітету.

Члени Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю , як правило працюють на постійній основі і не можуть виконувати іншу роботу, окрім наукової та викладацької. Практикуючі аудитори виконують свої обов’язки на громадських засадах і не мають права самостійно здійснювати контрольні заходи без участі не практикуючих аудиторів.

Членам Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забороняється проводити контрольні заходи стосовно аудиторських фірм, в яких вони мають або мали корпоративні  чи інші інтереси.

Рішення Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю приймаються на засіданнях більшістю голосів.

 

ГЛАВА VIII

 

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 63. Порядок здійснення державного контролю у сфері аудиторської діяльності

Державні органи відповідно до своїх повноважень контролюють аудиторську діяльність шляхом постійного моніторингу аудиторських висновків та інших офіційних документів, що складаються аудиторами.

Здійснення державного контролю у сфері аудиторської діяльності не повинно порушувати принцип незалежності аудиторів.

При виявленні правопорушень з боку аудиторів державні органи інформують Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Державні органи можуть звертати увагу замовників на необхідність  перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності при проведенні обов’язкового аудиту. Про результати таких перевірок замовники повідомляють відповідні державні органи.

 

Стаття 64. Повноваження Міністерства фінансів України щодо здійснення державного контролю в сфері аудиторської діяльності

З метою здійснення державного контролю в сфері аудиторської діяльності Міністерство фінансів України:

1) Координує  державні  органи з питань реалізації іх повноважень в сфері аудиторської діяльності.

2) Контролює дотримання порядку скликання та проведення з’їзду аудиторів України з мотивів їх невідповідності міжнародним стандартам аудиту та рішенням міжнародних організацій з питань аудиту.

3) Застосовує вето на рішення Аудиторської палати України.

4) Здійснює представницькі функції з питань аудиторської діяльності перед  суб’єктами владних повноважень інших держав.

5) Вносить на розгляд Президенту України проект Положення про Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та кандидатуру на пост Голови цього Комітету.

Міністерство фінансів України самостійно або за участю інших суб’єктів владних повноважень може вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності.

Міністерство фінансів України за поданням Аудиторської палати України може затверджувати мінімальну кількість годин та вартість обов’язкового аудиту.

 

Стаття 65. Взаємодія аудиторів з державними регуляторними органами

Державні регуляторні органи, які здійснюють державний контроль у сфері господарської діяльності,  здійснюють необхідні заходи щодо організації належної взаємодії з аудиторами та аудиторськими фірмами з питань вдосконалення аудиторської діяльності та попередження фактів шахрайства при складанні фінансової звітності.

Державні регуляторні органи в установленому порядку інформують Аудиторську палату України  про способи шахрайства  та їх ознаки, а також звертають увагу замовників аудиту на необхідність перевірки конкретних питань фінансово-господарської діяльності при проведені обов’язкового аудиту.

Державні регуляторні органи спільно з Аудиторської палатою України готують методичні рекомендації з питань взаємодії з аудиторами та аудиторськими фірмами.

 

Стаття 66. Вилучення документів у аудиторів та отримання від них інформації правоохоронними органами

Вилучення документів у аудиторів та отримання від них іншої  інформації правоохоронними органами регламентується законами України.

Вилучення у аудиторів робочої документації правоохоронними органами проводиться за рішенням суду.

Правоохоронні органи можуть отримувати від аудитора інформацію з питань фінансово-господарської діяльності конкретних суб’єктів за умови його офіційного залучення в якості фахівця або експерта.

Аудиторам забороняється виступати в ролі експерта  або консультанта стосовно господарюючих суб’єктів де проводилась аудиторська перевірка ним особисто або особою, де він працює по найму або на підставі цивільно – правової угоди.

Аудитор не може бути допитаний як свідок з приводу того, що стало йому відомо при здійснення професійної діяльності, якщо він не звільнений від обов’язку  зберігати професійну таємницю особою, що довіряла йому ці відомості.

Надання пояснень та свідчень з приводу неналежного виконання аудитором своїх професійних обов’язків вирішується ним особисто на власний розсуд з дотриманням вимог конституції України, цього закону та інших законів.

 

ГЛАВА ІХ

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРІВ

 

Стаття 67. Підстави притягнення до відповідальності  аудиторів

Підставами притягнення до відповідальності аудиторів є достовірно встановлені факти неналежного виконання ними своїх професійних обов’язків.

В залежності від обставин та змісту вчиненого правопорушення аудитори можуть бути притягнуті до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності.

 

Стаття 68.  Дисциплінарна відповідальність аудиторів

Дисциплінарним вважається проступок, який не містить ознак адміністративного правопорушення або кримінального злочину.

Дисциплінарні стягнення застосовуються Дисциплінарним судом аудиторів України у вигляді попередження, догани, припинення чинності сертифікату терміном до одного року або анулювання сертифікату аудитора.

Дисциплінарні стягнення у вигляді попередження і догани мають право застосовувати Дисциплінарні комісії відповідних професійних громадських організацій аудиторів.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень до аудиторів визначається Аудиторською палатою України.

 

Стаття 69. Цивільно-правова відповідальність аудиторів

Аудиторські фірми та аудитори несуть цивільно-правову відповідальність за результатами аудиту та надання інших аудиторських послуг  перед замовниками, користувачами фінансової звітності і третіми особами, яким завдано збитків з вини аудиторів або аудиторських фірм.

Притягнення аудитора та аудиторських фірм до цивільно-правової відповідальності здійснюється у порядку, визначеному Цивільним кодексом України та іншими законами України.

 

Стаття 70. Адміністративна та кримінальна відповідальність аудиторів

За наявності в неправомірних вчинках аудиторів ознак адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів, аудитори підлягають притягненню до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Порядок притягнення аудиторів до адміністративної та кримінальної відповідальності визначається законами України.

 

Стаття 71. Перевірка заяв і офіційних повідомлень про неналежне виконання аудитором  своїх професійних обов’язків

Перевірка заяв і офіційних повідомлень про неналежне виконання аудитором  своїх професійних обов’язків проводиться Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Комісією з етики та контролю якості аудиторських послуг відповідної професійної громадської організації аудиторів, Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг. Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має право витребувати від Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, а також від Дисциплінарної комісії відповідної громадської професійної організації аудиторів будь-які матеріали перевірки.

Про порушення дисциплінарного провадження в день його відкриття обов’язково повідомляють осіб, що перевіряються.

Особи, які перевіряються мають право самостійно або за участі фахівців отримувати та надавати докази, а також знайомитися з усіма матеріалами дисциплінарного провадження після його завершення.

Дисциплінарний суд аудиторів України та Дисциплінарна комісія відповідної професійної організації аудиторів не мають права проводити окремі або додаткові перевірки фактів неналежного виконання аудиторами своїх професійних обов’язків. Якщо при розгляді матеріалів дисциплінарного провадження виникне необхідність їх додаткової перевірки, то Дисциплінарний суд аудиторів або Дисциплінарна комісія відповідної професійної громадської організації аудиторів України повинні направити їх суб’єкту подання.

 

Стаття 72. Відповідальність аудиторів за виявлення шахрайства та інших перекручень фінансової звітності

Аудитори (аудиторські фірми) при проведенні обов’язкового аудиту зобов’язані з’ясовувати наявність шахрайства та інших перекручень фінансової звітності.

Оцінка аудитором ознак шахрайства та викривлень фінансової звітності проводиться з дотриманням вимог нормативно-правових актів та стандартів аудиту.

Висновок аудитора щодо наявності або відсутності шахрайства та інших перекручень фінансової звітності повинен ґрунтуватися на достовірних  та   прийнятних аудиторських доказах, отриманих в наслідок аналізу достатнього обсягу інформації,що має суттєве значення для складання фінансової звітності.

Обсяг перевірки бухгалтерських документів та іншої інформації, що має суттєве значення для складання фінансової звітності, визначається відповідно до законів України, інших нормативно-правових актів та стандартів аудиту або в іншому документі, що підлягає погодженню замовником аудиту в договорі на проведення аудиту або в іншому документі, що підлягає погодженню замовником аудиту.

Про достовірно встановлені факти шахрайства та інших суттєвих перекручень фінансової звітності аудитори повинні безвідкладно повідомляти замовника та його вище стояче керівництво. Якщо зазначені особи не вживають необхідних заходів реагування, то аудитор має право офіційно відмовитися від подальшого проведення аудиторської перевірки, а за наявності ознак тяжкого злочину направити письмове повідомлення регуляторним або правоохоронним органам. Таке повідомлення не вважається порушенням умов конфіденційності.

Виявлені після проведення аудитором сумлінної перевірки з дотриманням належних процедур факти шахрайства та інших перекручень фінансової звітності відносяться до аудиторського ризику і не можуть бути підставою для притягнення аудитора або аудиторської фірми до відповідальності.

 

Стаття 73. Страхування професійної відповідальності аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги

Аудиторські фірми та аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги, зобов’язані при проведенні обов’язкового аудиту суспільно та публічно значимих суб’єктів застрахувати свою професійну відповідальність щодо ризиків невиявлення шахрайства та інших перекручень фінансової звітності.

Порядок страхування професійної відповідальності аудиторських фірм та аудиторів визначається законами України та іншими нормативно-правовими актами.

 

ГЛАВА Х

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

- привести  свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Пункт 24 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996, №51, ст. 292 з наступними змінами) виключити.

Частину другу статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999, №40, ст. 365 із наступними змінами) доповнити частиною восьмою такого змісту:

 8. Суб’єкти господарювання, достовірність та повнота фінансової звітності яких відповідно до закону повинна бути підтверджена аудитором ( аудиторською  фірмою), разом з річною фінансовою звітністю подають аудиторський висновок.

Пункт 3 статті 15 Закону України  «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2002, №1, ст.1) викласти в такій редакції:

 3) внесені до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що ведеться Аудиторською палатою України.

6.4. Частини 2-5 статті 70 Закону України  «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України,  1992, №20, ст. 276 з наступними змінами) виключити.

7. Кабінету Міністрів України розробити план заходів щодо належного використання у нормативно-правових актах фінансової та бухгалтерської термінології, в тому числі терміну «аудит». Вважати за доцільне вживати термін «аудит» стосовно незалежного фінансового контролю, що регламентується цим Законом.

8. Підготовку та скликання першого з’їзду аудиторів України доручити Організаційному комітету у складі  п’ятнадцяти аудиторів.

По одному представнику  до Організаційного комітету делегують Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Міністерство доходів і зборів України, Національний банк України, Державна служба статистики України, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палата України, Державна фінансова інспекція України.

По одному представнику мають право делегувати професійні громадські організації  аудиторів України, які налічують не менше ста аудиторів без врахування подвійного членства пропорційно загальній чисельності аудиторів в конкретних організаціях.

Делегування представників до Організаційного комітету здійснюється протягом місяця з дня набрання чинності цього Закону.

Повноваження професійних громадських організацій аудиторів щодо їх участі в роботі Організаційного комітету з’їзду аудиторів України перевіряються Аудиторською палатою України та Міністерством юстиції України.

Про свої наміри щодо делегування представників до Організаційного комітету професійні громадські організації аудиторів повідомляють Аудиторську палату України протягом десяти днів з  дня набрання чинності цього Закону.

Якщо наведені вище суб’єкти в установлений термін не делегують своїх представників до Організаційного комітету, то його склад повністю або частково формується Аудиторською палатою України.

Перший з’їзд аудиторів України проводиться не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності цього закону.

9. Особи, які набули статусу не практикуючого аудитора та припинили виконання повноважень аудитора, повинні протягом шести місяців з дня набуття чинності цього Закону повідомити про це в Аудиторську палату України.

10. Аудиторські фірми та аудитори, які працюють в якості само зайнятих осіб, для отримання права на проведення аудиту суспільно та публічно значимих суб’єктів зобов’язані протягом трьох років з дня набрання чинності цього Закону пройти перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.

 

Shema